Україна взяла на себе кліматичні зобов'язання за Паризькою угодою щодо скорочення викидів парникових газів.

Водночас російська агресія спричиняє масштабні викиди, що впливають на клімат далеко за межами України.

Але в Реєстрі збитків не передбачено окремої категорії кліматичної шкоди (Україна не наполягала)). Відповідно немає й спеціальної методології оцінювання кліматичних наслідків воєнних викидів, зокрема для судової експертизи.

Разом з тим, досі не сформовано й міжнародного механізму відшкодування такої шкоди, бо Паризька угода - це міжнародна угода мирних часів

 Підприємства ЄС мають обліковувати викиди та платити за відповідні квоти.

Натомість немає аналогічного механізму, який зобов'язував би росію відшкодовувати кліматичну шкоду від викидів, спричинених її воєнними діями.

Паризька угода визнає проблему втрат і шкоди, пов'язаних зі зміною клімату, але не створює підстав для відповідальності чи компенсації.

Європа континент, що нагрівається найшвидше, а для країн Глобального Півдня кліматичні втрати та справедливість їх відшкодування мають особливе значення, але далеко не всі і завжди солідарні з Україною, бо з ними про це просто не говорять.

Актуальне питання - чому Україна досі не ініціювала міжнародного обговорення спеціального механізму оцінювання та відшкодування кліматичної шкоди війни?

Паризька угода стала результатом понад 2 десятиліть розвитку міжнародного кліматичного співробітництва в межах РКЗК ООН. Це довгий шлях, але він показує, що міжнародні правила можуть розвиватися.

#RD4U #РеєстрЗбитків #Кліматична Шкода #ClimateChange #ParisAgreement