Тепер можна подавати заяви щодо втрати доступу до охорони здоров’я та освіти, а також щодо шкоди довкіллю.

Наразі 43 категорії заяв поділяють на 3 основні групи:

A - вимоги фізичних осіб;

B - вимоги держави України;

C - вимоги юридичних осіб, крім тих, що включені до категорії B.

Серед зазначеного - шкода від загибелі, поранень, вимушеного переміщення та втрати житла до пошкодження майна, економічних втрат, шкоди культурній спадщині, довкіллю та природним ресурсам тощо.

Що далі?

Реєстр збитків було створено у 2023 році Резолюцією Комітету міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3. Він є першим компонентом механізму компенсації. Другим має стати Міжнародна комісія з розгляду вимог, а третім - майбутній компенсаційний фонд.

Важливо: Реєстр не визначає розмір компенсації і не ухвалює рішень про її виплату. Він приймає, перевіряє відповідність установленим критеріям, класифікує та реєструє вимоги. Розгляд вимог по суті, визначення належної компенсації має здійснювати майбутня Міжнародна комісія (застереження наявне в описі кожної категорії).

Між Реєстром і компенсацією є ще 1 важливий етап

Конвенцію про створення Міжнародної комісії з розгляду вимог підписала 41 сторона, включно з ЄС, але ратифікували її поки що лише 9 держав та ЄС (це не автоматично всі члени ЄС). Для набрання Конвенцією чинності потрібно щонайменше 25 ратифікацій, а також достатні наявні фінансові ресурси для початку роботи Комісії.

Разом з тим, відкриття всіх категорій Реєстру означає, що дедалі більшого значення набувають критерії прийнятності заяв, вимоги до доказів, методики встановлення та оцінювання шкоди і застосування спеціальних знань. У різних категоріях це може стосуватися економічних, технічних, будівельних, екологічних, медичних та інших видів експертизи.

#РеєстрЗбитків#RegisterOfDamage#RD4U#InternationalClaimsCommission#Компенсація#ВійнаВУкраїні#ШкодаДовкіллю#ННДЕС